Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 182 комбінованого типу Харківської міської ради»

 





Запобігання дитячого травматизму

 

1. Зміст сторінки
2. Загальна інформація про дитячий травматизм
3. Безпека дитини в Інтернеті
4. Безпека дитини на дорозі та у транспорті
5. Памятка з попередження травматизму серед дітей дошкільного віку під час відпустки батьків
6. Вчимо дитину правилам безпеки для дітей
7. Запам'ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навесні
8. Землетрус
9. Лекція для батьків на тему "Зробимо свою квартиру небезпечною"
10. Как научить ребенка основным правилам безопасности?
11. Обережено. Гриби!
12. Обережено. Паводок, повінь!
13. Обережно. Ртуть!
14. Пам'ятка із забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку
15. Пожежа!
16. Пам'ятка з попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку
17. Поради батькам щодо виховання у дітей почуття власної гідності і відповідальності за свою безпеку
18. Правила поведінки на воді
19. Сель, лавина
20. Сильний вітер,  включаючи шквали та смерчі
21. Пам'ятка батькам по запобіганню терористичних актів
22. Тонкий лід!
23. Хімічна небезпека
24. Якщо ви заблукали у лісі...

 

 

 

 

Дитячий травматизм та його профілактика

 

Термін "травма” походить від латинського слова і в перекладі воно означає тілесне пошкодження при поранені. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення називається травматизмом. 
   Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто. Дитячий травматизм має багато характерних особливостей. 

 

Дитяті травматизми поділяються на:

·                     грудний (з моменту народження до 1 року), 

·                     перед дошкільний (від 1 р. до 3 р.), 

·                     дошкільний (від 3 р. до 7 р.), 

·                     шкільний (від 7 р. до 16 р.).

   На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота. Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, не рідко спостерігаються опіки стравоходу, та органів дихання.

   У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.

   У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє "я”. Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.

   Щоб визначити характер травми та її наслідки важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму шкіра у немовлят дуже ніжна тому її дуже легко поранити і при цьому виникають гнійно-запальні процеси і фурункули, абсцеси та інше, але зате підшкірно-жировий прошарок, навпаки у дітей розвинений     краще і при падінні дітей, оберігає тканини й органи від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей. Окістя товще і пластичніше. Тому у дітей швидше загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюються діяльність органів значно швидше ніж у дорослих.

  

Травматизм поділяють на:

·                     побутовий, 

·                     транспортний, 

·                     шкільний

·                     спортивний,

·                     вуличний, 

·                     вогнепальний, 

·                     сільськогосподарський, 

·                     виробничий, 

·                     родовий травматизм, 

·                     нещасний випадок на воді, 

·                     задушення та отруєння.

   Саме частіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовий травматизм вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі у дворі чи саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але самі небезпечні з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше  з них це недостатній догляд батьків. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв, а іноді і смерті. Це ж саме стосується оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів і за свою необережність батьки іноді дуже дорого розплачуються.
  
   Діти до трьох років дуже рухливі і цікаві. Перед ними розкривається новий незнаний світ і прагнучи пізнати його, вони пробують предмети на дотик і ні смак і  особливо їх приваблюють яскраві, блискучі, предмети, які зроблені з скла, і граючись такими предмети як голки, шпильки, цвяхи, ґудзики, монети і невміле поводження з ними часто призводить до поранень, а іноді малята і ковтають їх.
   
   У дошкільнят і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Вони рухливі і нестримані пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі, тому що авторитет дорослих є якимось бар’єром, тому діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на подвір’ї зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, відкриті люки, драбини. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей не огороджені ділянки де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.
   

Профілактика травматизму

Принципи запобігання травматизму побутового різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину, буде правильніше коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.
   У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь, сільських рад, міліції. Вони повинні здійснювати постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт.
   Головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля, а призводять до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.
   Якщо дитина бачить що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставлять до рекомендації, той від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, учителів, вихователів працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.
   Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного віку, а також дошкільного, тобто в яслах, і дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками. Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. 
   Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому заняття спортом. Але на привеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що не достатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають футбол, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. А обирають місця, не зовсім придатні. Тому при неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації, Вони відповідають за те, що щоб для купання дітей були відведені спеціально загороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки. 

 

 

 

Памятка батькам  «Як забезпечити безпеку дитини в Інтернеті»

(частина 1)

 

З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до Мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Поте оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?

 Потреби в Інтернеті дітей різних вікових груп

Дуже важливо зрозуміти, в якому вигляді та обсязі необхідний Інтернет дітям у тому чи іншому віці. Тому перш за все визначимо, для яких справ може використовуватись Інтернет дітьми різних вікових категорій, адже різні вікові категорії різняться інтересами,  розумінням навколишнього світу та реакцією на різні події.

Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо – у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Яким би іграм не надавала перевагу дитина – віртуальним, чи іграм з батьками та іншими дітьми, - все буде корисно для його розвитку, зрозуміло, якщо дотримувати часових обмежень. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками – 3-4 години.

З 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається т.зв. соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога та просто увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. В цьому випадку батьки зможуть дати йому практичні поради щодо встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватись міри, і тоді Інтернет стане дитині помічником у подоланні бар'єрів спілкування, партнером по розвиваючим іграм, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто – музики, картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.

Дитина в 11-14 років – це підліток. І найголовнішою, провідною його діяльністю є спілкування з однолітками. Тут  Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов'язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов'язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з'являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет – кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація.

Дитина старше 14 років – уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі його інтересів і спілкуйтеся з ним про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи з цього віку з дитиною можна говорити і про вибір майбутньої професії. А в Інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам – контролювати та, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.

Інтернет-ризики для дітей

З всього вище сказаного можна зробити висновок, що дозоване перебування дитини в Інтернеті є корисним, але ж вже згадувалося, що крім «світлої», корисної сторони цього надбання людства в Всесвітні павутині присутня і «темна» сторона – шкідливий  контент, який  для необережних та недосвідчених користувачів може бути небезпечним. Це небезпеки духовного,психологічного, матеріального плану. Подекуди ці небезпеки можуть трансформуватися в реальні фізичні загрози для здоров’я та життя вашої дитини. Які ж ризики можуть зустрітися дитині під час її перебування в мережі?

 Всі ризики можна поділити на класи:

  • «Дорослий» контент: еротика, азартні ігри, реклама тютюну та алкоголю.
  • Незаконний контент: порнографія.
  • Он-лайн насильство: заклики до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, суїцидальної поведінки, сексуальної експлуатації тощо.
  • Розголошення приватної інформації, яка може бути використана проти дітей та їхніх родин.
  • Контент, що може задати фінансових збитків - короткі номери й платні сервіси, що тарифікуються окремо, різного роду лотереї, тощо
  • Інтернет-залежність.

 
Як зробити Інтернет безпечним

Загрози Інтернету зводяться до мінімуму в тих родинах, де складаються довірливі відносини між дітьми і батьками. Тому  намагайтесь обговорювати з дітьми всі проблеми, що виникають в її житті. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях – його мама й тато, а не сумнівні сайти. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками, і питань, які дитина посоромилася б задавати.

Ніколи не відмовляйтесь від пояснень і не лайте дитину, якщо вона звернувся до Вас з питанням на «слизьку» тему. Дитина повинна знати, що у Вас вона може отримати всі необхідні роз'яснення.

Регулярно розмовляйте з дитиною про те, які сайти вона відвідала та про що цікаве там довідався. Не забувайте самі розповідати та показувати, що корисного Ви знайшли в Інтернеті, чи якщо навиками роботи в мережі не володієте – в інших джерелах інформації.

Виконання наступних пунктів допоможе захистити вашу дитину під час перебування її в мережі:

1.      Виконання трьох основних правил 

Якщо ви працюєте з комп’ютером, власним прикладом заохотьте дитину виконувати три загальних правила, якщо не працюєте – дізнайтеся про кожен з перерахованих пунктів докладніше і поясніть дитині необхідність дотримання цих трьох правил:

a)      Приділяйте увагу захисту устаткування та інформації:

·        Регулярно обновляйте операційну систему.

·        Використовуйте антивірусну програму.

·        Застосовуйте брандмауер.

·        Створюйте резервні копії важливих файлів.

·        Будьте обережні при завантаженні нових файлів.

b)      Захистіть себе в он-лайні

·        З обережністю розголошуйте особисту інформацію.

·        Думайте про те, з ким про що розмовляєте.

·        Пам'ятайте, що в Інтернеті не вся інформація надійна та не всі користувачі відверті.

c)      Дотримуйтеся правового поля

·        Законів потрібно дотримуватися навіть в Інтернеті.

·        Дотримуйтеся загальноприйнятих норм спілкування

·        При роботі в Інтернеті не забувайте піклуватися про інших так само, як про себе

2.      Створіть безпечну зону та контролюйте дотримання дитиною меж цієї зони

Постарайтеся разом з дитиною, знайти корисні, цікаві й безпечні сайти, які вона переважно буде відвідувати надалі. Періодично відвідуйте їх разом. З таких сайтів сформуйте список дозволених сайтів в програмному забезпеченні системи мережної безпеки вашої системи, наприклад  - для цього можна застосувати налаштування параметрів оглядача (не забудьте при цьому програмно заборонити доступ до налаштувань з сторони інших користувачів). В цьому випадку якщо дитині необхідно зайти на новий сайт, їй прийдеться попросити вашої допомоги на додавання його адреси в перелік дозволених сайтів, отже ви матимете змогу оцінити безпечність сайту  до того, як він стане вільно доступним дитині.

Крім того корисно встановити програму – фільтр. За допомогою програм фільтрації можна встановити обмеження веб-сайтів на основі змісту. Це означає, що встановивши й настроївши таку програму, Ви можете заблокувати для дитини доступ до сайтів, які містять матеріали, визначені як небезпечні (порнографія, насильство, суїцид тощо).

За допомогою технології фільтрів і блокування можна також обмежити перелік співрозмовників, з якими діти спілкуються через Інтернет.

ПАМЯТАЙТЕ! Програмне забезпечення блокування та фільтрації допоможе вам уникнути багатьох неприємностей, але не всіх, тому прищеплення дітям культури перебування в мережі  та постійний батьківський контроль  залишається основним методом забезпечення безпеки дітей в Інтернеті. Для цього:

-         Зробіть Інтернет новим засобом сімейного спілкування. Вигадайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад – знаходьте в Інтернеті веселі картинки, на якусь тему, або – створіть спільний он-лайн фотоальбом, а фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування Інтернету ви ненав'язливо можете розповідати дитині про культуру поведінки в Мережі, звертати увагу на приховані погрози, аналізувати реакцію дитини на негативну інформацію тощо.

-         Частіше обговорюйте Інтернет, розповідайте та показуйте, що цікавого й корисного ви знайшли в Мережі, запитуйте про це в дитини. Дізнавайтеся більше про корисні можливості Інтернету та поділиться своїми знаннями з дитиною. Разом знаходьте сайти, цікаві для неї і для вас, і відвідуйте їх разом.

-         Як привчити дитини коректній поведінці в Інтернеті? Як і в звичайному житті, головним правилом кожної людини повинне бути: «Поводься з іншими так, як хочеш, щоб поводились з тобою». Постарайтеся донести це правило до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині, яку скривдили в Інтернеті, так само боляче, як якби це відбулося при особистій зустрічі.

-         Діти люблять спілкуватися в інтернеті. На форумах, в інтерактивних чатах, соціальних мережах, блогах і програмах миттєвих повідомлень (ICQ, QIP та ін.) дитина завжди може знайти співрозмовників на будь-яку тему. Проте перш ніж дозволити дитині вільно спілкуватися, їй потрібно розповісти про пов'язані з цим ризики та пояснити правила спілкування з іншими користувачами. Адже під час спілкування, діти можуть піддаватися ризику залякування, зловмисних повідомлень, публікації фотографій та особистої інформації, агресивного маркетингу тощо

-         Є таке поняття – особистий простір, а ще прислів'я: «Мій будинок - моя фортеця». Розповідайте дитині на зрозумілих прикладах про те, що таке її особистий простір: кімната, родина, найближчі друзі, захоплення тощо. Пояснюйте, що як і в реальному житті дитина не пустить в свою кімнату грати чужих, незнайомих людей, та не стане розповідати про себе стороннім дорослим, так і в Інтернеті варто оберігати свій особистий простір. Попросіть ніколи не розповідати стороннім про себе, свою родину, свій вік, адресу, обстановку в квартирі, графік роботи та професію батьків тощо

-         Поясніть дитині, що в онлайн-спілкуванні їй обов'язково потрібно використовувати  віртуальне ім'я (псевдонім, нік).  Це ім'я може підкреслювати захоплення дитини, але по ньому ніхто не повинен здогадатися про її вік, адресу, соціальний статус тощо. А для електронної пошти або реєстрації, наприклад, на форумі необхідно використовувати простий для запам'ятовування, проте такий, що не асоціюється з дитиною пароль. Розкажіть, що пароль повинен обов'язково бути секретним, і його не слід називати навіть найближчим друзям. Щоб пояснити необхідність використання віртуальних імен та паролів, хлопчакам можна розповісти історії про шляхетних лицарів, що приховували свої імена та секретних агентів.

-         Намагайтесь контролювати час та місце відвідування Інтернету вашою дитиною. Встановіть комп'ютер у загальної, для всієї родини, кімнаті, щоб ви могли ненав'язливо контролювати дитину під час її відвідування Інтернету. Складіть сімейну угоду, що обмежує кожному члену родини час і строк користування Інтернетом. Неухильно самі дотримуйте цієї угоди!

-         За допомогою функції журналу переглянутих сторінок в оглядачі Інтернету можна перевіряти, на які сайти заходила дитина останнім часом. Але пам’ятайте, записи журналу переглянутих сторінок легко видалити!

-         Якщо Ваша дитина все-таки потрапила на «дорослий» сайт, не лайте її. Пам’ятайте, що інформація та життєві ситуації бувають приємні й корисні, а не хороші й погані, як ми звикли думати. Якщо інформація негативна, ми повинні зрозуміти, чому корисному вона може нас навчити – бути акуратними, уважними, відповідальними, довіряти, але перевіряти, поважати себе й т.д. Обов'язково навчить Вашу дитину поважати себе. Розповідайте, що поважаюча себе людина не буде дивитися всілякі дурниці.

-         Здійснювати батьківський контроль поведінки дитини в інтернеті можна за допомогою різноманітного програмного забезпечення, зокрема – засобів батьківського контролю, Windows Vista або за допомогою програми Kaspersky Internet Security. За допомогою такого програмного забезпечення, Ви зможете фільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти насправді відвідує ваша дитина та що вона там робить, встановити часові рамки використання комп'ютера в цілому й інтернету зокрема, блокувати деякі небажані дії з боку Вашої дитини тощо. (Докладніше познайомитися із принципом дії та можливості батьківського контролю Windows Vista і Kaspersky Internet Security, Ви можете відвідавши сайт http://www.onlandia.org.ua.)
 

-         Аналізуйте рахунки за мобільний телефон вашої дитини. Дивіться, як змінюється її поведінка – скільки часу вона проводить в мобільному інтернеті, коли вона ним користується – ранком, увечері, вночі. Це дозволить Вам задавати йому правильні питання та зрозуміти його інтереси.

 

Безпека дитини на дорозі та у транспорті

При виході з будинку:

*    Якщо біля під'їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу зверніть на це увагу дитини і разом подивіться, чи не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, мопед, велосипед;

*    Якщо біля під'їзду стоять транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупиніть свій рух і озирніться: чи немає за перешкодою небезпеки.

Коли рухаєтесь тротуаром:

*    Дотримуйтеся правого боку тротуару;

*    Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини;

*    Маленька дитина має йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку;

*    Привчите дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства;

*    Роз'ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку;

*    Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми везіть тільки по тротуару.

*    При пересуванні групи дітей навчайте їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують групу.
 

Готуючись перейти дорогу:

*    Зупиніться або сповільніть рух, огляньте проїзну частину;

*    Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі;

*    Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів;

*    Навчайте дитину розрізняти транспортні засоби, що наближаються;

*    Не стійте з дитиною на краю тротуару, так як при проїзді транспортний засіб може зачепити, збити, наїхати задніми колесами;

*    Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту в автомобіля та в рухах мотоцикліста й велосипедиста;

*    Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як воно рухається за інерцією. 

При переході проїзної частини:

*    Переходіть дорогу лише по пішохідних переходах або на перехрестях - по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити де доведеться;

*    Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту;

*    Виходячи на проїжджу частину, перестаньте говорити; дитина повинна засвоїти, що при переході дороги розмови зайві;

*    Не поспішайте і не біжіть; переходите дорогу завжди розміреним кроком;

*    Не переходіть дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами;

*    Не виходьте на проїжджу частину із-за транспортного засобу або з-за кущів, не оглянувши попередньо вулицю, і привчайте дитину робити так само;

*    Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншій стороні ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус або тролейбус. Не поспішайте і не біжіть до них, і донесіть до дитини, що це небезпечно;

*    Не починайте переходити вулицю, по якій рідко проїжджає транспорт, не подивившись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку;

*    При переході проїзної частини по нерегульованому переходу в групі людей Ваша дитина уважно стежити за початком руху транспорту, інакше дитина може звикнути при переході слідувати за супутниками, копіюючи їх поведінку, не спостерігаючи за рухом транспорту.


При посадці і висадці з громадського транспорту (автобуса, тролейбуса, трамвая і таксі):

*    Виходьте попереду дитини; маленька дитина може впасти, дитина постарше може вибігти з-за нерухомого транспорту на проїзну частину;

*    Підходьте для посадки до дверей транспортного засобу лише після повної його зупинки. Дитина, як і доросла людина, може оступитися і потрапити під колеса;

*    Не сідайте в громадський транспорт (тролейбус, автобус) в останній момент при його відправленні - може притиснути дверима. Особливу небезпеку становлять передні двері, тому що можна потрапити під колеса транспортного засобу;

*    Навчіть дитину бути уважним у зоні зупинки - це небезпечне місце для дитини: автобус, що стоїть, скорочує огляд дороги в цій зоні, крім того, пішоходи тут часто поспішають і можуть випадково виштовхнути дитину на проїжджу частину.


При очікуванні громадського транспорту:

*    Стійте разом з дітьми тільки на посадкових майданчиках, а при їх відсутності - на тротуарі або узбіччі.


Коли автомобіль рухається:

*    Привчайте дітей молодшого шкільного віку сидіти в автомобілі тільки на задньому сидінні, не дозволяйте сидіти поруч з водієм, якщо переднє сидіння не обладнане спеціальним дитячим сидінням. Дитяче автокрісло необхідно і на задньому сидінні, однак багато батьків зневажають ці рекомендації по безпеці. Поясніть дитині, що при різкій зупинці або зіткненні сила інерції кидає дитину вперед, і він ударяється об вітрове скло або передню панель; цього досить, щоб дитина загинула або була сильно поранена;

*    Не дозволяйте малолітній дитині під час руху стояти на задньому сидінні: при зіткненні або раптовій зупинці вона може перелетіти через спинку сидіння і вдаритися об лобове скло або передню панель;

*    Дитина повинна бути привчена до того, що першим з автомобіля виходить батько (мати), щоб допомогти зійти дитині і довести її до переходу або перехрестя;

*    Не дозволяйте дітям перебувати в автомобілі без нагляду;

*    Дитина повинна знати, що на велосипеді дозволено перевозити тільки одну дитину до семи років і то за умови, що велосипед обладнаний додатковим сидінням і підніжками.

При поїздці в громадському транспорті:

*    Привчайте дітей міцно триматися за поручні, щоб при гальмуванні дитина не отримала травму від удару;

Поясніть дитині, що входити в будь-який вид транспорту і виходити з нього можна тільки тоді, коли він стоїть.

 

 

ПАМ'ЯТКА

з попередження травматизму серед дітей дошкільного віку під час відпустки батьків

 

Шановні батьки!

 

Щоб не допустити травмування дитини в лісі та на водоймі, пам'ятайте та виконуйте такі вимоги:

 

1.     Під час перебування на вулиці в літній день захищайте голову дитини панамою.

2.     Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.

3.     Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

4.     Не залишайте дитину без нагляду біля водойми.

5.     Не дозволяйте купатись та стрибати у воду у неперевірених місцях.

6.     Для купання вибирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу.

7.     Забороняйте користуватись човном, плотом без супроводу дорослих.

8.     Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.

9.     не допускайте пустощів на воді (не можна зненацька лякати, утримувати один одного під водою, жартома кликати на допомогу).

10. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.

11. Під    час перебування в лісі разом з дітьми не збирайте та не вживайте незнайомі гриби, ягоди, рослини.

12. Не     розводьте у лісі багаття під час посухи; при виникненні необхідності в цьому, розмістить вогнище на відкритому місці і після використання ретельно загасіть його та засипте землею.

13. Обстежте місця установки намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.

14. Для   походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.

15. Не     засмічуйте навколишнє та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

 

 

Щасливої відпустки!

 

 

Вчимо дитину правилам безпеки для дітей

 

З самого раннього віку треба навчити дитину притримуватись простих, але дуже важливих та ефективних правил безпеки. Ці правила дитина повинна знати сама та навчити своїх друзів. Я завжди питаю дозволу у батьків. Я ніколи не буду робити те, що батьки мені не дозволяють робити, навіть якщо мені дуже хочеться зараз. Я завжди буду гратися та гуляти з батьками, родичами або з кимсь з моїх старих друзів. Я ніколи не буду цього робити сам. Я маю довіряти своїм відчуттям. Якщо я відчуваю, що роблю щось погане – значить, я маю цього не робити, то му що це може нанести мені шкоду. Я вмію казати „ні”. Якщо я відчуваю, що роблять щось погане, то я скажу „ні” та втечу додому. Я завжди буду знати, що деякі незнайомі люди можуть допомогти мені вибратися з небезпечних ситуацій. Це жінки, мами з дітьми, міліціонери у формі, продавці в магазині і аптеці. Я знаю, що моє тіло належить лише мені, я нікому не дозволю до мене торкатися без дозволу батьків. Я граюся та гуляю лише в тих місцях, де мені дозволяють батьки. Я буду уникати місць, де мало світла та людей. Я не буду розмовляти зі сторонніми людьми, приймати подарунки від дорослих, давати згоду та сідати до них у машину, гуляти з ними і ходити до них у гості, без дозволу моїх батьків. Я навчусь користуватися телефоном в телефонній будці на вулиці та мобільним телефоном.Я навчусь набирати 102. Я вивчу свою домашню адресу і номер домашнього телефону.

Правила безпеки для батьків

Будьте готові прийти на допомогу своїй дитині в будь який момент. Тримайте під рукою адреси та телефони друзів своїх дітей. Познайомтеся зі своїми сусідами. Дізнайтеся як можна більше про них та їх образ життя. Дослідіть місцевість навколо дома, покажіть дитині безпечні місця для ігор, та місця, які слід дитині уникати. Не наносить ім’я дитини на одежу, шкільні приналежності або портфелі. Не купуйте дитині речі з її ім’ям. Будьте зразком для дитини. Уважно слухайте дитину та задавайте питання. Підтримуйте відкритість дитини та уникнення секретів від батьків. І переконуйте дитину , а не залякуйте. Розвивайте в дитині самоповагу і давайте дитині зрозуміти, що Ви її любите такою, як вона є. Запевніть дитину у Вашій любові і Вашій постійній підтримці, яка її необхідна, щоб в дошкільному віці уникнути менших проблем, а надалі і більш серйозних.

Об’єднуйте зусилля

Підтримуйте добрі стосунки з сусідами і не лишатися байдужими до їх проблем. Коли дозволяє час, займайтеся волонтерською діяльністю в Вашому районі, приймайте участь в організаційних питаннях. Знання сусідів та оточуючої місцевості - одна з найважливіших умов безпеки Вашої дитини. Познайомте Ваших близьких та друзів з даними рекомендаціями. І на останок, шановні батьки, безпека дитини та її життя в першу чергу залежить від вміння поводитися в скрутних ситуаціях, обережності з незнайомими людьми, самоповаги, відсутністі секретів від батьків та наявністі певних життєвих навичок.

 

 

Запам'ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навеснІ

 

Заходи безпеки на льоду

  • Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
  • Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:
    • лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);
    • тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;
    • обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;
    • тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;
    • особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
  • Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
  • Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.
  • Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.
  • Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.
  • Безпечним вважається лід: для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.
  • Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.
  • Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
  • Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:
  • не пробивайте поруч багато лунок;
  • не збирайтеся великими групами на одному місці;
  • не пробивайте лунки на переправах;
  • не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;
  • завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;
  • тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

  • Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.
  • Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
  • Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
  • Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.
  • Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.
  • Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

Пам'ятайте: відправлятися на водойми поодинці небезпечно!

 

 

ЗЕМЛЕТРУС

 

Фактори небезпеки землетрусів:

 

*    руйнування будівельних конструкцій будинків та споруд;

*     руйнування на потенційно небезпечних об'єктах, нафто- та газопроводах;

*    утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної корм.

*    Додатковою небезпекою є повторні поштовхи.

 

Дії у випадку загрози виникнення землетрусу:

 

Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу.

Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.

Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

Від'єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.

Поставте на підлогу більш важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.

Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів.

З'ясуйте чи не знаходиться ваше житло чи місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

Виведіть худобу на більш безпечну місцевість.

Дії під час землетрусу:

Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує - це предмети і уламки, що падають.

Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього па відкрите місце, якщо ви знаходитесь на першому - другому поверсі.

Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.

Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п'ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань.

Перевірте чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, по можливості, надайте допомогу.

 

Дії після землетрусу:

 

Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.

Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим. хто її потребує.

 

 

Лекція для батьків на тему: «Зробимо свою квартиру небезпечною»

 

“Нарешті вдома!”. Повертаючись додому після напруженого робочого дня, ви, напевно, з легкістю вздихаєте – тут ви можете почувати себе спокійно і в небезпеці. Це так чи ні?

Парадоксально, але в себе вдома деякі люди підлягають серйозній безпеці, навіть не підозрюючи цього. Особливо тим, у кого маленькі діти треба бути уважним і зробити все, щоб нешасних випадків вдома не було. Особливо багато небезпечних ситуацій складається, коли батьки залишають вдома одну. Частка такого травматизму серед інших особливо висока. Щоб його попередити, дитину потрібно підготувати до такої ситуації.


Батьки повинні чітко виділити предмети домашнього вжитку, які є джерелом потенційної небезпеки для дітей у першу чергу. Це – сірники, газові плити, пічка, електричні прилади, розетки.
Наступна група – це предмети, з якими, в залежності від віку дітей, потрібно навчитися правильно користуватися – голка, ножиці, виделка.


Третя група предметів – це ті, які дорослі повинні берегти в недоступних для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти, ріжучо-колючі інструменти).
Діти повинні засвоїти, що предметами першої групи можуть користуватися лише дорослі. Тут, як ніде, доречні прямі заборони, звичайно, доповнені поясненнями, віршиками, прикладами з літературних творів (“Кицькін дім”, “Пожар” С.Маршака).


Користуватися предметами другої групи потрібно спеціально вчити, щоб у дітей з`явилися відповідні навички.
 

Особливу небезпеку в приміщенні становлять відкриті вікна і балкон. Тому діти не повинні залишатися одні в квартирі з відкритим вікном, балконом, виходити без дорослого на балкон, підходити до розчиненого вікна. Батьки разом з вихователями повинні навчити дітей дошкільного віку поведінці в екстремальних ситуаціях у побуті. Наприклад, уміти користуватися телефоном у випадку пожежі, травми, вміти привернути увагу перехожих і покликати на допомогу при пожежі, проникненні в будинок чужої людини, уміти загасити початок пожежі, накинувши на джерело загорання важку ковдру.


Крім того, діти старшого дошкільного віку повинні знати телефони служб пожеженої безпеки, міліції, швидкої допомоги, служби газу, служби оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Вміти користуватися телефоном, знати про недопустимість жартів з телефоном више названих служб, про відповідальність про можливі наслідки.


Діти повинні чітко знати, що в разі небезпеки можна також зателефонувати батькам на роботу, родичам, знайомим, сусідам, а також розуміти поняття “небезпечні місця” і для ігор вибирати самеїх. До всього више сказаного слід додати, що потрібно, щоб дитина вміла і могла відчувати небезпеку, виробила в собі алгоритм правильної поведінки в екстримальній ситуації.

 

 

Как научить ребенка основным правилам безопасности? Правила для родителей и детей


Основные правила
 

Приведу некоторые советы и рекомендации, которые, на мой взгляд, могут помочь родителям в их "семейном" курсе обучения детей навыкам безопасного поведения в обществе.


Обучить детей безопасному поведению - это значит приучить их к определенному образу жизни. У ребенка должен выработаться защитный механизм, который автоматически сработает в нужный момент.


- Изучайте литературу, посвященную безопасности детей. Хотя большинство правил поведения, способствующих повышению уровня безопасности детей, общеизвестны, тем не менее полезно узнать мнение на сей счет людей, профессионально занимающихся этим делом: психологов, педагогов, сотрудников милиции.


- Учитывайте возраст ребенка и его особенности. Пока ваш малыш делает свои первые шаги или находится еще в коляске, никаким правилам безопасного поведения его не научишь. Его жизнь - полностью в руках родителей, дедушек и бабушек.Маленькие дети должны находиться не просто под присмотром взрослых, а быть постоянно у них на виду.


Но вот ребенку три-четыре года. Он должен уметь называть части своего тела, в том числе и интимные; понимать разницу между "хорошими" и "плохими" прикосновениями; оценивать незнакомца; просить разрешения у мамы принять от кого-либо конфету. Ребятишки этого возраста (или чуть постарше) должны знать свои имя, фамилию, адрес, телефон.


- Добивайтесь, чтобы дети полностью доверяли вам. Это доверие крайне важно. Ничто не дает так много для понимания вашего ребенка, как его искренние рассказы, а иногда и крики души - о его бедах, тревогах, сомнениях, затруднениях, по ним нетрудно определить, насколько ребенок умеет ориентироваться в различных ситуациях, может ли постоять за себя. Поэтому как бы вы ни были заняты, не отмахивайтесь от ребенка, если он хочет чем-то с вами поделиться. Даже малыш со своим лепетом имеет право быть выслушанным.


Если ребенок пытается заговорить с мамой или отцом о чем-то, что его волнует, оттолкнуть его своим равнодушием - непростительная ошибка, которая может дорого обойтись и ребенку, и родителям. Наоборот, нужно уметь вызывать детей на разговоры. Во время таких бесед "по душам" уместно вспомнить случаи из своего детства. Дети обычно очень живо откликаются на такие воспоминания: оказывается, моя мама была такой же маленькой, как и я, и с ней тоже случались разные "страшные" истории.
Если вам стало известно, что ребенок поступил правильно в затруднительных обстоятельствах, надо обязательно похвалить его. Это поможет ему быть более уверенным в дальнейшем. Если ребенок поступил неправильно, не нужно кричать, ругать его - спокойно объясните допущенную ошибку и расскажите о возможных последствиях.


Лишь имея постоянный контакт с ребенком, можно судить о том, в какой мере он нуждается в вашей опеке, насколько ему можно доверять, предоставлять "свободу" (оставлять одного дома, просить сходить в магазин, разрешить съездить к товарищу и т. д.)
 

Здесь нужно учитывать еще одно обстоятельство: если ребенок не имел контакта с родителями, не доверял им, он ищет понимания, душевного участия у других людей и в других местах. Этим очень часто пользуются преступники, играя роль "добрых" дядей.


- Не запугивайте! Любую ли криминальную информацию можно сообщать детям? Разумеется, нет. Специалистами давно подмечено, что попытки родителей обезопасить ребенка от преступных посягательств, рассказывая им страшные истории, иногда приводят к обратному результату - ваш малыш в сложной опасной ситуации становится более уязвимым, поскольку внушенный ему страх настолько парализует его, что он не в состоянии что-либо самостоятельно предпринять.


Страх подавляет интуицию ребенка, "смазывает" инстинктивно правильную реакцию. Поэтому если ребятам и сообщается та или иная криминальная информация, то ее нужно выразить в словах, которые бы не травмировали маленького человека, особенно если он с развитым воображением и ранимой психикой.


Цель "безопасного" воспитания - внушить ребенку уверенность в его возможностях, в том, что если он будет строго соблюдать определенные правила поведения, он не попадет в опасную ситуацию, а если и случится такое, то найдет из нее выход.


- Занимайтесь с детьми систематически. Обучение безопасному поведению - это работа на много лет. Тут одной-двумя беседами ничего не достигнешь, а тем более криком, угрозами или подзатыльниками.
Каждый навык безопасного поведения отрабатывается постепенно. Проверяйте, усвоил ли ребенок сказанное вами. Выясняйте, что оказалось непонятным. Уже подчеркивалось, что соблюдение правил безопасности должно быть доведено до автоматизма. Только тогда гарантируется безопасность ребенка.


- Используйте самые различные формы обучения. Для самых маленьких - это игры с куклами (кукла потерялась, куклу хочет увезти чужой дядя на машине и т.д.). Для детей постарше - разыгрывание соответствующих сценок (и дома, и на улице), рассказы о детях, которые правильно вели себя в опасной ситуации, вопросы: "А как ты поступишь, если...", упомянутые рассказы-воспоминания.


- Будьте примером для своих детей. Все ваши усилия могут быть сведены на нет, если вы сами в повседневной жизни пренебрегаете правилами безопасного поведения. Если вы прежде чем открыть дверь, не заглядываете в глазок, то вряд ли это будет делать и ваш ребенок.
- Проявляйте участие к чужим детям. Если вы стали невольным свидетелем опасной ситуации, в которую попал тот или иной ребенок (он потерялся, его куда-то насильно уводят, усаживают в машину и т. д.), не будьте безучастным. Есть физическая возможность решительно вмешаться - действуйте! Если нет такой возможности - запомните приметы подозрительных лиц, номер автомашины, направление движения и немедленно сообщите в милицию.


Сегодня вы помогли чужому ребенку, завтра кто-то другой поступит так же решительно и мужественно и спасет вашего.

Важные моменты для обеспечения безопасности в различных ситуациях.

 

Ваши отношения с детьми
 

Обеспечение безопасности семьи, а в особенности детей имеет очень важное значение. Именно через ежедневное общение со своим ребенком вы узнаете о проблемах и вопросах, которые волнуют его и, решая с ним его проблемы, помогаете ему научиться правильно вести себя в той или иной ситуации.

 

Поэтому первое правило гласит: как можно чаще говорите с детьми, помогайте решать их, пусть даже пустяковые, по вашему мнению, проблемы.
Наблюдая за игрой ребенка, мы смотрим на себя со стороны. А значит, нам самим нужно быть предельно осторожными и внимательными, зная, что наше действие ребенок может воспроизвести с точностью до мельчайших деталей. Поэтому, сколько бы раз вы ни повторяли ребенку, что прежде чем открыть дверь, нужно узнать, кто за ней, он никогда не выполнит, если вы сами не будете четко это выполнять.

Правило второе: если хотите научить ребенка правилам безопасности, прежде всего сами выполняйте их.
Самым лучшим способом обучения детей является собственный пример. Если вы всегда внимательны к своей собственной безопасности, то и ребенок будет повторять эти же действия. Любой мошенник или вор внимательно наблюдает за людьми и безошибочно выбирает себе жертву, и если вы приучили ребенка к внимательности, то шанс быть ограбленным снизится почти вдвое.

 

Ребенок один в квартире


С какого возраста можно оставлять ребенка одного? Это зависит от многих обстоятельств: возраст вашего ребенка, его самостоятельность, и насколько вы ему доверяете. Необходимо постепенно приучать ребенка оставаться одного.


Основными правилами, если ребенок остается один дома, должны быть:
На видном месте напишите телефоны, по которым он может быстро связаться (ваша работа, мобильный, милиция, скорая помощь, пожарная охрана, соседи).


Постоянно повторяйте правила поведения, устраивайте маленькие экзамены, разбирайте ошибки.

 
Сами неукоснительно выполняйте правила по безопасности. Будьте примером.


Выучите с ребенком, как его зовут, и как зовут его родителей, а также домашний адрес и телефон.

 
Уберите все предметы, которыми он может пораниться.
Проверьте, не оставили ли вы включенной воду или газ, выключили ли электронагревательные приборы.

 
Закройте окна и тщательно заприте входную дверь.
Уходя в вечернее время, не забудьте включить свет в комнатах, это отпугнет злоумышленников, и вашему ребенку не будет страшно одному.


При расположении квартиры на первом этаже, зашторьте окна, а если кто-то стучится в окно, ваш ребенок, не подходя к нему, должен громко кричать: «Папа! Иди сюда».


При возвращении домой предупредите ребенка об этом по телефону или домофону. Позвонив в дверь, ребенок должен ее открывать только после того, как вы полностью назовете себя.


Не оставляйте на видных местах таблетки и другие лекарства. Уходя из дома, убирайте все колющие, режущие предметы и спички. Хранение оружия и боеприпасов в квартирах, домах должно быть на законном основании с соответствующим разрешением. Хранить его нужно в недоступном для детей месте, в сейфе, где хранятся ключи и код от сейфа должны знать только взрослые.


Научите ребенка правильно обращаться с телевизором, утюгом. Объясните, что лазить в розетки запрещено, а тем более засовывать в них посторонние предметы.


Постарайтесь доходчиво объяснить ребенку, что пока он находится у себя дома за закрытой дверью, он в относительной безопасности, но стоит лишь открыть дверь, как грань между ним и преступником стирается, он тут же становится легкой добычей, хотя бы потому, что не готов к нападению из вне, следовательно, не может сориентироваться в сложившейся ситуации.

 

Приведем лишь небольшой перечень ошибок, которые чаще всего допускают наши дети:
они, не задумываясь над последствиями, открывают дверь, и даже если кто-то стоит на лестничной площадке, спокойно идут навстречу к незнакомцу;


покидая квартиру, часто оставляют ее открытой, мол я быстро вернусь;


беззаботно выбрасываю мусор или забирают почту, когда у них за спиной кто-то появился;


садятся в лифт с незнакомыми людьми.


Дорогие родители, помните, что ваш ребенок не всегда может правильно оценить ситуацию, поэтому лучше, если он будет выполнять поручения под бдительным контролем с вашей стороны:

 
Прежде чем открыть дверь, посмотри в глазок, нет ли за дверью посторонних.
Если тебе не видно, но ты слышишь голоса, подожди, пока люди не уйдут с площадки.


Открыв дверь и выйдя из квартиры, не забудь закрыть за собой дверь на ключ, и тогда ты можешь быть уверен, что тебя при возвращении не будет ждать дома преступник.

 
Если ты вышел из квартиры и увидел подозрительных людей, вернись немедленно обратно.


Если незнакомец оказался у тебя за спиной, повернись к нему лицом. В случае попытки напасть на тебя будь готов обороняться. Для этого ты можешь использовать портфель, сумку, мусорное ведро, ключи, брелок и т.п. Нанеси нападающему неожиданный удар и затем убегай, крича: «Пожар» или «Горим».


Не просматривай почту около ящика, поднимись домой и посмотри там.
Если незнакомец предлагает тебе подняться на лифте, откажись, сославшись, что ты еще задержишься или живешь на втором этаже и пойдешь пешком по лестнице.


Если незнакомец пытается зажать тебе рот, постарайся укусить его за руку, если же ты оказался с ним лицом к лицу кусай за нос.
 

Общение по телефону


В настоящее время мало кто представляет общение без телефона. Нередко телефон из средства защиты превращается в «отмычку» преступников. Поэтому напомним вам основные правила пользования телефоном ребенком:
Поднимая трубку, не называй своего имени или имени звонящего, ты можешь ошибиться.

 
Никогда и никому не говори, что ты дома один.
Если просят назвать адрес, не называй, попроси перезвонить позже.
Договариваясь о встрече с друзьями, назначай ее на время, когда в квартире будет еще кто-то, кроме тебя.

 
Если тебя пытаются втянуть в непристойный разговор, положи трубку и сообщи обязательно родителям.

 
Приобретите телефон с автоматическим определителем номера для фиксации и проведения сотрудниками ЧОП « Вымпел - А» необходимой проверки абонентов подозрительных номеров.


 Общение с посторонними


Преступники очень часто используют доверчивость детей. Но отчасти в этом виноваты и мы. Ребенок, наблюдая за нами видит, как легко и просто мы разговариваем в общественном транспорте и общественных местах с незнакомыми людьми и повторяет наши действия. Как же научить ребенка осторожности. Прежде всего ему необходимо объяснить, что все люди, не являющиеся его родными, будут для него посторонними, даже если он этих людей часто видит у себя в доме.


Оставляя ребенку ключи от квартиры, не вешайте их ему на шею и не закрепляйте на поясе, оставьте их у соседей или родственников, живущих поблизости, или кладите во внутренний карман.

 
Приучите ребенка не доверять ключи от квартиры посторонним, которые представились вашими знакомыми. Ваш ребенок не должен приводить к себе домой незнакомых людей, даже если они сослались на вас. В крайней необходимости только с разрешения родителей.

 
Ваш ребенок никогда не должен уходить из учебного заведения (детского сада) с людьми, которых он не знает, даже если они сослались на вас.
Если Вы не сможете придти за ним в школу (детский сад), предупредите, кто его заберет, и покажите этого человека в лицо (или он должен знать человека в лицо).


Не забудьте предупредить воспитателя о том, кто придет за ребенком.
Попросите воспитателя связаться с вами, если за ребенком пришли посторонние люди, о которых вы его не предупреждали. После этого обязательно обратитесь в милицию.


Если вашего ребенка пытаются увести насильно, он должен привлечь к себе внимание людей, крича: «Это не мои родители! Я их не знаю!»
Если ребенка доставили в милицию, он должен сообщить свой адрес, телефон родителей и свое имя.


 Няня для ребенка


Если вы решили воспользоваться услугами фирмы, готовой предоставить вашему ребенку няню, не ограничивайтесь поверхностным знакомством с фирмой по ее рекламным буклетам, рассказам сотрудников, или клиентов, которых как бы случайно назвали ее сотрудники. Поговорите с другими родителями. Обратитесь за помощью по сбору необходимой для вас информации в ЧОП «Вымпел - А».

 
Нельзя брать за мерило качества и надежности цены предлагаемых услуг, они могут быть либо специально занижены или, наоборот, завышены.
При выборе частной няни руководствуйтесь рекомендациями людей, которым вы доверяете, лучше, если это будет не одна рекомендация, старайтесь выбирать няню не по возрасту, а по опыту работы с детьми.

 

Остановив свой выбор на определенном человеке, постарайтесь навести о нем справки, кем он работал, чем занимался и какие были отзывы его сослуживцев (неофициальные). Вы можете попросить принести справки о состоянии здоровья, в том числе из кожно-венерического диспансера и психоневрологического диспансера. Если вы решили оставлять ребенка дома у няни, узнайте как можно больше о членах семьи и людях, которые бывают в их доме, при малейшем сомнении попросите няню приходить к вам в дом.
Приходящую няню необходимо ознакомить с требованиями безопасности, применяемыми вами, действием замков входных дверей и их особенностями, с правилами пользования различными приборами.

 
Попросите няню не приглашать к вам в дом посторонних людей, даже если они представляются вашими знакомыми. По приходу домой, поинтересуйтесь у няни, как прошел день, и были ли какие-либо сложности с ребенком. После ухода няни задайте тот же вопрос ребенку: чем занимались, как прошел день, доволен ли он своей новой няней.


Если ребенок высказывает неудовольствие, постарайтесь разобраться, чем оно вызвано, это легче всего сделать через игру, когда роль няни отдана вашему ребенку.


Если вы вдруг разуверились в надежности няни, поспешите как можно быстрее дать ей расчет, даже если заплатили ей вперед: никакие деньги не смогут заменить вам безопасность вашего ребенка.


Звонок в дверь


Каждый из нас сталкивается с ситуацией, когда звонят в дверь, вы подходите и в дверной глазок видите незнакомых людей. Как поступить: тихо отойти или спросить, кто стоит за дверью, начать звать несуществующих членов семьи или затаиться?


Лучше всего в данной ситуации отойти от двери в сторону, вдруг преступники вооружены, и дверь вряд ли сможет защитить от пули, и громко спросить: «Кто?». Но если ребенок остался один дома, он ни в коем случае не должен открывать дверь и попросить людей придти позже. Сразу же после этого необходимо связаться с дежурным ЧОП «Вымпел - А» для получения необходимых консультаций и помощи, а также позвонить в милицию и соседям.


В случае если вы все же открыли дверь и преступники вошли в квартиру, теперь необходимо либо оказать решительное сопротивление, используя средства самообороны (если вы уверены в своих силах), либо подчиниться их требованиям. Старайтесь вести себя как можно спокойнее, не устраивайте истерик, четко выполняйте все указания непрошеных гостей. Лучше всего соберитесь всей семьей в одной комнате, детей возьмите на руки и успокойте их, не делайте резких движений, помните, что нападающие всегда боятся, а значит, нервы у них на пределе, и любое неосторожное движение может стоить жизни вам или ребенку.

 

Несмотря ни на что не угрожайте нападающим, вы можете спровоцировать их на ненужные жертвы, поэтому сидите молча и постарайтесь как можно четче запомнить лица преступников. При первой же возможности, незаметно постарайтесь позвонить в милицию, в ЧОП «Вымпел - А» для оказания вам помощи.
 

Лифт


Зачастую лифт воспринимается детьми как аттракцион, на котором можно покататься, и уж очень часто они забывают о мерах безопасности в нем, катаясь на крыше или открывая двери движущегося лифта. Как же быть, если вы не можете сами встретить или проводить ребенка?


Первым правилом должно быть: может ли ребенок самостоятельно подняться или спуститься на лифте, т.е. достает ли он до кнопки нужного этажа, и знает ли он правила безопасности в лифте, сможет ли он вызвать диспетчера, если лифт застрянет, или он почувствует запах паленой резины.

 
Если ребенок еще недостаточно самостоятелен, чтобы ездить одному в лифте, провожайте его сами или просите пользоваться лестницей.
Если, ожидая лифт, ребенок заметил приближение постороннего, он должен повернуться к нему лицом и приготовиться к отражению нападения.
Кабина лифта подошла, но у лифта стоят незнакомые люди: ребенок должен отказаться от поездки под предлогом, что он что-то забыл взять дома или оставил на улице.

 
Если ребенок решил продолжать подниматься на лифте вместе с незнакомым, он должен стать лицом к вошедшему, заняв место рядом с дверью.
Если незнакомец начинает приставать, снимать одежду, не угрожай ему рассказать все родителям или милиции, не плачь, будь спокойным, постарайся вовлечь насильника в разговор.

 
Если насильник прижимает тебя к себе, не отталкивай его, обними и укуси за нос или губу, постарайся откусить их. Если незнакомец снял с себя штаны или расстегнул ширинку, резко ударь его в пах, нажимай на кнопку ближнего этажа и беги.


Если представилась возможность бежать, не собирай одежду или сумку, убегай в чем есть. Если с собой оказалась аэрозоль, направь струю в лицо насильнику.


Опасность со стороны родителей


Мы много говорим об опасности, которая исходит от посторонних, но почти не говорим об опасности со стороны родителей. Мы иногда не задумываясь ставим под угрозу жизнь наших детей. Это и необдуманные долги, с которыми вы вряд ли сможете расправиться, и разводы, и новые браки, и простое несоблюдение правил дорожного движения. С самого рождения родители должны воспитывать у ребенка доверительное отношение друг к другу. Учите его не бояться родителей и говорить им правду обо всех случаях в их жизни – это поможет в дальнейшем избежать многих проблем.

 
Если у вас имеются дома крупные сбережения денег, то желательно, чтобы о них не знали дети, так как в играх на улице или в квартире с друзьями (знакомыми) могут похвастаться об этом, что может привести к их краже.
Воспитывайте у детей честность, бережливость, умение жить по средствам.

 

Когда дети просят у вас деньги, то пусть объяснят для чего они нужны. Если вы считаете просьбу не обоснованной, то постарайтесь доходчиво объяснить причину отказа. Обида со стороны ребенка может привести к тому, что он самостоятельно возьмет деньги, скрыв об этом, и это приведет к недоверию родителей и детей.


Если вы оказались в затруднительном финансовом положении, вам угрожают, скрываясь, не берите ребенка с собой, оставьте его в детском доме под другой фамилией или спрячьте его у надежных людей, так как он является вашим уязвимым местом.


Ребенок и улица


Оставляя ребенка на улице, договоритесь с кем-то из соседей, гуляющих с детьми, присмотреть за ним. Выбирая место для игр, используйте места, удаленные от шоссе, или специально оборудованные площадки. Расскажите ребенку, как правильно приближаться к качелям или другим движущимся аттракционам.


Переходя дорогу, обязательно пользуйтесь переходами и соблюдайте правила безопасности на дороге. Если вы идете гулять с коляской, переходя через дорогу, будьте особенно внимательны, не перебегайте перед движущимся транспортом, ожидая сигнала светофора, не оставляйте коляску на проезжей части.


Не перевозите ребенка через дорогу на санках, возьмите его на руки или держите за руку. Не разрешайте ребенку прятаться за стоящей машиной или доставать из-под нее закатившийся мяч, пусть он обратиться к вам за помощью.


Держать ребенка все время дома почти нереально, да и нельзя, ведь ему нужен свежий воздух, а самое главное, общение с друзьями – сверстниками. Поэтому вы встанете перед проблемой «ребенок и улица». Желанная свобода на улице порой играет злые шутки с нашими детьми. А это значит, что выходя на улицу, они должны быть еще более внимательны и осторожны.
Собирая ребенка гулять, не надевайте на него дорогих украшений, которые могут стать причиной нападения на него. Не вешайте ключи от квартиры ему на шею и не закрепляйте их на поясе брюк, сделайте для этой цели специальный кармашек.

 
Если вы отпустили ребенка гулять одного, присматривайте за ним из окна или договоритесь или договоритесь о совместном дежурстве с другими родителями во время прогулки ваших детей.
Заметив, что к ребенку подошел незнакомый человек, позовите ребенка домой и тут же спуститесь к нему сами. Выясните чего хочет незнакомец и сообщите об этом своему участковому инспектору милиции.

 
Гуляя с ребенком, старайтесь не делать ему немотивированных замечаний, которые могут вызвать протест ребенка и желание досадить вам. Выходя из квартиры, ваш ребенок должен посмотреть в глазок и, если на площадке неизвестные лица, дождаться их ухода или попросить вас проводить его на улицу. Запирайте дверь на все замки, не удовлетворяйтесь захлопнутой дверью. Уберите ключи в потайной кармашек.
Уходя из дома в отсутствии родителей, ребенок должен оставить записку, куда и с кем идет и когда будет дома, по возможности оставить телефон либо иной способ связи с ним. Если в обозначенное время придти домой нет возможности необходимо обязательно позвонить родителям и предупредить о задержке.


Ребенок не должен выбегать из подъезда, а открыв дверь необходимо осмотреться, нет ли поблизости транспорта, под колесами которого он может оказаться. Заметив друга на другой стороне улицы, не надо спешить ему на встречу, а необходимо помнить, что впереди проезжая часть.
Отпуская ребенка гулять, предупредите его о наиболее опасных местах во дворе (подвалы, чердаки, стоящие машины). Играя в прятки, не стоит прятаться за стоящей машиной, она может неожиданно поехать, не стоит заходить в подвал, там может поджидать свою жертву насильник, или собралась пьяная компания, или просто подвал могут закрыть.
Если ребенок неожиданно исчез со двора, предварительно постарайтесь узнать у тех с кем он вместе был, куда и с кем он пошел. Поговорите с соседями и знакомыми, возможно его видели в другом месте. Обратитесь за помощью в ЧОП «Вымпел - А». Сообщите о случившемся в дежурную часть отдела милиции по месту жительства и участковому инспектору.
Если ребенок любит кататься на велосипеде или роликовых коньках расскажите, где это можно делать и обязательно напомните основные правила безопасности. На первых таких прогулках необходимо присутствие родителей или старших до тех пор, пока ребенок не будет уверенно себя чувствовать.


Особое внимание требует общение ребенка с домашними животными. Злобные собаки должны быть ограждены от ребенка (находиться в вольере, другой комнате, в наморднике). На вид не злобные собаки могут так же причинить вред ребенку, если ребенок появился в семье позже, чем собака. Не разрешайте ребенку играть с чужими животными, собаки часто реагируют агрессивно на чужих людей. Ребенок, играющий с животными, должен быть под постоянным вашим присмотром.


Места большого скопления людей


Бывают случаи, когда мы принимаем решение пойти на массовое гуляние или перед праздничным днем сходить с ребенком в магазин или на рынок и вместе с ним выбрать подарок. Но как же сделать, чтобы праздник не омрачился поисками друг друга в толпе народа, переживаниями родителей и наказанием ребенка? Для этого необходимо подготовиться к нестандартной ситуации, ее нужно предвидеть.


Собираетесь ли вы на праздник или просто отпускаете своего ребенка гулять, пришейте к его одежде метки, выполненные на хлопчатобумажной однотонной ткани печатной машинкой или вышитые ниткой с именем, фамилией, телефоном для связи и медикаментозными противопоказаниями.
Собираясь в места большого скопления народа, оденьте ребенка в яркую одежду, которую вам будет легче всего заметить. Выходя в места массового скопления народа, не забудьте взять с собой фотографии ребенка, наиболее полно отражающие его внешность.


Входя на площадь, рынок или в магазин, покажите ребенку, где вы с ним встретитесь, если потеряете друг друга. Не назначайте встречу у фонарных столбов или под часами, их может оказаться несколько. Помните, что не только вы держите ребенка за руку, но и он держит вас. Не разрешайте ребенку держать вас за полу, рукав или ручку сумки, ему так легче всего потерять вас. Подходя к прилавку или пробираясь к нужному для вас месту, старайтесь держать ребенка впереди себя.

 
Если вы заметили ребенка, не зовите его, постарайтесь не терять его из виду и начните продвигаться к нему. После того как вы нашли друг друга, не обрушивайтесь на ребенка, ругая его за неправильное поведение, лучше разберите с ним ошибки, которые были допущены. Проанализируйте, правильно или нет было выбрано место для встречи, и почему ребенок сразу не смог его найти.


Ваш ребенок должен помнить, что его безопасность прежде всего зависит от него самого, как он ответит незнакомцу на его заманчивое предложение или как он поступит в той или иной ситуации, когда от правильного ответа или решения зависит его жизнь. А научить его эта наша с вами задача.
Дополнительные рекомендации для родителей.


Создайте собственный информационный банк данных на своего ребенка. Случаи похищений детей далеко не редкость в наше время, да и ребенок может попросту заблудиться. Поэтому почаще фотографируйте своих детей особенно крупным планом и во весь рост. При возможности, постарайтесь заснять его на видеокассету, поскольку для розыска могут пригодиться любые характеристики (речевые, двигательные и пр.). Криминалисты рекомендуют также иметь дома т.н. "спасательную детскую банку" (стерильную посуду с законсервированным лоскутом старой детской рубашки - для консервации запаха, пряди детских волос в бумажном конверте и даже отпечатки пальцев). В трагических случаях подобная информация может оказать существенную помощь розыскным службам.
Не выпускайте детей на улице с дорогими вещами и ценностями (кассетные плейеры, золотые украшения, броская и дорогая одежда могут оказаться чересчур притягательным объектом криминального посягательства).
Распространенная в некоторых школьных учреждениях и дворовых компаниях "трясучка" (требование под угрозой насилия карманных денег старшими подростками у малолеток, младших школьников) на языке уголовного права называется вымогательством. Именно безнаказанность таких правонарушителей впоследствии приводит к достаточно печальным результатам. Поэтому, если вы обнаружили, что ваш ребенок боится выходить из дома или пропускает занятия в школе, постарайтесь в доверительной беседе выяснить у него, не связано ли такое поведение с угрозами в его адрес. Объясните ему, что негативных последствий можно избежать, если не держать тайн от родителей. Приэтом о каждом случае вымогательства обязательно сообщите милиции.

 
Научите детей правильно запирать дверь квартиры снаружи и изнутри, а также научите его правильно носить ключи и карманные деньги. Внушите им, что никто и никогда не может прийти в дом от вашего имени с просьбой приютить на ночлег, отдать какую-то вещь или сумку и пр. Ребенок никогда не должен открывать дверь незнакомым лицам.


В нашей системе воспитания доминирует положение о том, что взрослый всегда прав. Поэтому дабы уберечь ребенка от столкновения с маньяками, насильниками и прочими правонарушителями обучите детей:
общение с незнакомыми людьми ограничить только дружескими приветствиями. На все предложения незнакомых отвечать:

"Нет!" - и немедленно уходить от них, не поддаваться на уговоры незнакомцев, даже если они знают или зовут ребенка по имени. Отнюдь не всех старших надо слушаться. Только родители, родственники или близкие друзья семьи имеют право на послушание. Если ребенок увидел преследующего его незнакомца, то при отсутствии близких, пусть, не стесняясь, подходит к прохожим, внушающим доверие, и просит защиты и помощи. Научить его этому - ваша задача.,

 
ни в коем случае и никуда не ходить с незнакомыми, будь это "взрослые" дяди или дворовая компания,

 
не входить с незнакомым человеком в лифт,

 
не садиться в машину к незнакомым лицам,

 
никогда не принимать подарки от незнакомцев без разрешения родителей.

 

Вообще, в английских и американских школах подобные ситуации пригрываются педагогами и детьми. В результате дети в состоянии безопасно уйти от контакта с незнакомцем. Учитывая, что курс валеологии в начальных школах у нас читается без должных пособий и методически слабо обеспечен, проиграйте эти ситуации с детьми дома сами.


Так, английские специалисты предлагают родителям игры-загадки с набором очков и формами поощрения детей, если они правильно решат поставленные задачи. Например, что ты сделаешь, если на улице незнакомый человек предолжит, что покажет красивого щенка, кошечку ? Что ты сделаешь, если незнакомец предложит тебе покататься в красивой машине ? Что ты сделаешь, если кто то предложит тебе пойти на работу к маме вместе с ним, а мама тебе об этом ничего не говорила и не звонила? Что ты сделаешь, если кто то назовет тебя по имени на улице и скажет, что папа попал в аварию и вам вместе надо поехать к нему?

Думается, что проведение такой игры и в наших семьях может сыграть положительную роль,

 
не играть на улице с наступлением темноты и не гулять далеко от дома,

 
избегать безлюдных мест, оврагов, пустырей, заброшенных домов, сараев, чердаков, подвалов,

 
не отправляться одному в дальние поездки,

 
что бы ни случилось, сразу же рассказать обо всем родителям или взрослым, которым доверяет ребенок.


Обучая ребенка правилам безопасного поведения, ни в коем случае не пытайтесь его запугать. Этим вы не только не научите ребенка правильно вести себя в критической ситуации, но наоборот можете способствовать негативному развитию конфликта. Ведь неточные фразы, пугающие ребенка, не научат его правильному поведению в случае возможной опасности. Да и чрезмерное запугивание ребенка контактами с правонарушителями может угнетающе воздействовать на его психику и негативно сказаться на его будущем развитии. В силу этого ваша задача - научить ребенка быть осторожным, но отнюдь не превратить его в паникера и труса.

 

При общении с детьми специалисты рекомендуют:
 

Что не надо говорить...

     
1. Не разговаривай с незнакомыми людьми.
2. Кругом полно психов.
3. Тебя могут украсть.
4. Детям гулять в парках очень опасно.
5. В наши дни никому нельзя доверять.

 

Вместо этого скажите:   


1. С незнакомыми людьми надо вести себя следующим образом...
2. Большинство людей заслуживают доверия, но...
3. С тобой ничего не случится, если...
4. Если кто-нибудь подойдет к тебе...
5. Ты можешь обратиться за помощью...


Обязательно проинструктируйте учителей начальных классов и воспитателей детских дошкольных учреждений, чтобы они не отпускали ребенка домой с малознакомыми людьми без вашей письменной просьбы.


Научите своих детей защищаться. Ради личной безопасности ребенок может нарушать все правила и запреты. Ни в коем случае он не должен задумываться о последствиях применения приемов самообороны. Объясните, что если ребенок нанесет нападающему телесные повреждения, его только похвалят за это. Укажите ребенку наиболее уязвимые точки (пах, гортань, глазные яблоки), доступные для парализации преступных намерений злоумышленника и по-возможности обучите его правильному нанесению ударов в такие точки (пах, гортань, глазные яблоки), доступные для парализации преступных намерений злоумышленника и по-возможности обучите его правильному нанесению ударов в такие точки. Объясните также, куда ребенку надо бежать в случае опасности, к кому и как обращаться за помощью.

 

В случае если ваш ребенок или близкий человек похищен и вас шантажируют:


Прежде всего, убедитесь, что заложник жив и невредим. Уговорите шантажиста в необходимости поговорить с ребенком (близким человеком) по телефону, при этом постарайтесь, чтобы вам предоставили возможность пообщаться живьем а не с магнитофонной записью. При разговоре с заложником успокойте его, постарайтесь убедить его, что сделаете все возможное, чтобы освободить его поскорее. Убедите заложника в необходимости соблюдать все требования террориста, чтобы не повредить себе. Не пытайтесь выяснить местонахождение похитителей - это дело рук профессиональных посредников и может дорого обойтись заложнику.
После разговора с заложником, выслушайте шантажиста. Проанализируйте его характеристики, оцените, насколько высока угроза и каковы требования шантажистов. В любом случае попытайтесь попросить отсрочки (договоритесь о повторной встрече, повторном звонке).
Если вы решили обратиться за помощью, действуйте незамедлительно. Спецслужбам потребуется значительное время на разработку и осуществление операции. Строго и четко, без всякой самодеятельности и личной инициативы выполняйте требования профессионалов (это может касться всего: от тактики разговоров при телефонном звонке, до тактики обмена заложника).


Если вы решили действовать самостоятельно, обязательно требуйте гарантий, что заложник останется целым и невредимым (взаимообмен, денежные средства, информация, ценности передаются только после получения свидетельства о том, что заложник доставлен в надежное место, находящееся под вашим контролем). В противном случае вполне возможна ситуация, при которой шантажисты после получения требуемого уничтожат заложника как ненужного свидетеля.

 
При передаче требуемых ценностей будьте готовы к любым неожиданностям со стороны шантажистов. Во всяком случае, постарайтесь немедленно исчезнуть и не оставаться в компании злоумышленников.

 

 

Обережно - ГРИБИ!

 

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

 

Основні причини отруєнь:

 

*    вживання отруйних грибів;

*    неправильне приготування умовно їстівних грибів;

*    вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

*    вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

 

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

 

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

 

Застерігаємо!

 

*    Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

*    Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

 

Не збирайте гриби:

 

*    якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;

*    поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;

*    невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;

*    з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;

*    ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;

*    "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

 

Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

Не куштуйте сирі гриби на смак.

Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

 

 

Обережно повінь, паводок

 

 

Фактори небезпеки повеней та паводків:

 

*    руйнування будинків та будівель, мостів;

*    розмив залізничних та автомобільних шляхів;

*    аварій на інженерних мережах;

*    знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.

 

Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

 

Дії у випадку загрози виникнення повені, наводка:

 

Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій. не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.

Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

Від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.

Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

 

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, наводка:

 

Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

По можливості негайно залишіть зону затоплення.

Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час - закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).

Відчиніть хлів - дайте худобі можливість рятуватися.

Підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий - займіть горішні приміщення.

До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.

Перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.

Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

 

Дії після повені, паводка:

 

Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.

Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.

Обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.

Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.

Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу.

Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.

Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.

Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.

Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

 

Обережно - ртуть!

 

Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення - +38,9°С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та запишається там на все життя.. Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003 мг/м3; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з'являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

 

Дії населення при розливі ртуті у приміщенні.

 

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

*    виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

*    відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;

*    максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

*    захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

*    негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється.

*    вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);

*    зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;

*    утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

*    вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

 

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику

 

*    зберігайте спокій, уникайте паніки;

*    виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу;

*    захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

*    відчиніть настіж усі вікна;

*    ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

*    швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

*    вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку;

*    негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.

 

Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією. Демеркурізація проводитись двома способами:

*    хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);

*    механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

 

Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.

 

 

ПАМ'ЯТКА

із забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

 

Шановні батьки!

 

Життя в умовах великого міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та виконувати наступні правила:

1.     Не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час.

2.     Навчати дітей користуватися двірним вічком.

3.     Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.

4.     Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.

5.     Вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104,

077.

6.     Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети - вони можуть бути небезпечними.

7.     Забороняти грати ріжучими, гострими та вибуховонебезпечними предметами.

8.     Забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити в ліфт з незнайомими людьми.

9.     Вчити дітей звертатися за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах.

10.  Не    дозволяти дражнити тварин. Попереджувати зародження в дитині жорсткого відношення до «друзів наших менших».

 

Сподіваємось, що ця пам'ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди!

 

 

Пожежа!!!

 

Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. В дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень.

 

Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежогасіння та вмійте ними користуватися.

 

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять та під час гасіння пожежі:

 

*    перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;

*    відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря;

*    в сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;

*    для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;

*    у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;

*    пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;

*    виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

*    побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу;

*    якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не біжіть - це ще більше роздуває вогонь;

*    під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідрати, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню;

*    бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;       ;

*    якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

 

 

Пожежа застала вас у приміщенні:

 

*    ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;

*    обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;

*    щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;

*    присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть "Допоможіть, пожежа!", а якщо ви не в змозі відкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

*    якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов'язково зачиніть за собою всі двері);

*    якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину, під час пожежі заборонено користуватися ліфтами.

 

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду (телефон - 101).

 

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах.

 

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

 

Ви опинилися у осередку пожежі:

 

*    не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

*    з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;

*    якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

*    гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум'я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;

*    під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу.

*    особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою. що вигорів;

*    після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

 

 

ПАМ'ЯТКА

з попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

 

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання - забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортних випадків з дітьми важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованого поводження на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, Вам необхідно:

*    вчити переходити вулиці на зелений сигнал світлофора, у встановлених місцях та підземними переходами;

*    не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

*    вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус - позаду, трамвай - спереду;

*    не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті;

*    не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

*    не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги;

*    не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

*    не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.

 

 

СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВИ ПРИСЛУХАЄТЕСЬ ДО НА ШИХ ПОРАД!

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

щодо виховання у дітей почуття власної гідності

і відповідальності за свою безпеку

 

*    Використовуйте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.

*    Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно.

*    Намагайтеся помітити і похвалити дитину за зміни до кращого в її поведінці, навіть якщо вона дуже незначна.

*    Пам'ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали, Ви сприяєте розвитку у дитини впевненості в собі.

*    Намагайтеся навчити дитину, як виправити неправильний вчинок.

*    Висловлюйте своє ставлення до неналежної поведінки дитини ясно і недвозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

*    Розмовляйте з дітьми в тоні поваги і співробітництва.

*    Залучайте дитину в процес прийняття рішень.

*    Пам'ятайте, що Ви даєте дитині зразок правильної поведінки.

*    Намагайтеся уникати порожніх погроз. Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх, визнаний дорослими, є мірилом її цінності.

*    Рахуйтеся з думкою дитини. Бажано, щоб дитина мала можливість виразити своє невдоволення чи навіть обурення, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку. Залучайте дитину до вирішення будь-яких ситуацій.

*    Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів - вони можуть тільки викликати у Ваших дітей негативні емоції і неприязне ставлення до навколишнього світу.

*    Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

*    Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.

 

Шановні батьки!

Пам'ятайте, що тільки любов і шанобливе ставлення до дитини сприятимуть вихованню особистості.

 

 

Шановні громадяни!

Вода - чудодійний засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією.

Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації

нагадує:

щоб не сталося біди, необхідно дотримуватися простих

правил:

1.    Купатися краще вранці або ввечері, коли немає небезпеки перегрівання. Температура води має бути не нижче + 17 — 19 градусів, у холодній воді купатися небезпечно.

2.    Перебувати у воді можна не більше 20 хвилин, причому цей час слід збільшувати поступово, починаючи з 3 - 5 хвилин. Не можна доводити себе до ознобу.

3.    Не можна пірнати у воду після тривалого перебування на сонці. Периферійні судини дуже розширені для більшої тепловіддачі. При охолодженні у воді настає різке рефлекторне скорочення м "язів, що спричиняє припинення дихання.

4.    Небезпечно заходити у воду в стані алкогольного сп’яніння. Алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку.

5.    Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибрати безпечне місце для купання з пологим, твердим, чистим дном.

6.    У воду заходьте обережно. Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях.

 

Ризиковано запливати за буї, бо можна не розрахувати свої сили

 

 

СЕЛЬ, ЛАВИНА

 

Сель характеризується значною руйнівною силою ґрунту, що насувається, виникає раптово, рухається зі швидкістю понад 10 м/с, може сягати понад 15 метрів заввишки.

Лавина характеризується швидким, раптовим^рухом снігу та (або) льоду вниз стрімкими схилами гір.

Основна небезпека селевих потоків та снігових лавин проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабезпечення).

 

Фактори небезпеки селів та лавин:

 

*    значна кількість травмувань і людських жертв;

*    завалювання грязьо-кам'яною або сніговою масою та руйнування будинків і споруд, потенційно небезпечних об'єктів, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення; знищення лісових масивів та значні збитки сільському господарству.

 

Дії населення при загрозі селю, лавини.

 

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку, рекомендації про порядок дій.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Запам'ятайте, що від селевого потоку можна врятуватися лише уникнувши його. При наявності часу завчасно організовується запобіжна евакуація населення.

Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Вимкніть електро-, газо- та водопостачання, загасіть вогонь у грубах.

Закрийте щільно вікна, двері, вентиляційні та інші отвори.

Винесіть із будинку легкозаймисті та отруйні речовини і по можливості заховайте в ямах чи погребах.

Виходьте самостійно в безпечні підвищені місця у разі екстреної евакуації (маршрут евакуації повинен бути відомим заздалегідь).

 

Шановні мандрівники, запам'ятайте ці попередження:

 

*    не виходьте у гори в снігопад та у негоду;

*    вивчайте перед мандрівкою у гори маршрут свого руху;

*    стежте у горах за зміною погоди;

*    запам'ятайте, що найбільш небезпечний період сходження лавин - весна та літо, від 10-ї години ранку до заходу сонця;

*    уникайте місць можливого сходження лавин (найчастіше воно трапляється при крутизні схилів понад 30°, якщо схил без чагарнику і дерев - при крутизні 20"; а при крутизні 45° лавини сходять практично після кожного снігопаду);

 

Дії населення у разі сходу селевого потоку.

 

Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

Почувши шум потоку, що наближається, негайно підніміться з дна лощини вгору по стоку не менше, ніж на 50-100 метрів. Тому, кого застав селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається.

Пам'ятайте, що під час руху селевого потоку розкочує ться каміння великої маси на значні відстані.

 

Дії населення у разі сходження снігової лавини.

 

Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

Почувши шум снігової лавини, що наближається, негайно заховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть руками голову, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихайте через одяг.

 

Вас захопила та зносить лавина:

 

*    виконуйте плавальні рухи і тримайтесь, по можливості, з краю лавини, де швидкість руху менша;

*    спробуйте створити простір навколо лиця і грудної клітини у разі зупинки лавини - не допоможе вашому диханню;

*    не кричіть, якщо ви виявились всередині лавини, сніг повністю поглинає звуки, а крик та безглузді рухи лише позбавлять вас сил, кисню та тепла;

*    не панікуйте та не дозволяйте собі заснути;

*    пам'ятайте, що вас шукають і можуть врятувати протягом деякого часу.

 

Дії населення після сходження селевого потоку та снігової лавини.

 

Повідомте, по можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходу лавини.

Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті селю (лавини), оцініть ситуацію.

Вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежте своє тіло, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважає те себе здоровим.

Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

Допоможіть, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих.

Повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів.

Не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

 

 

СИЛЬНИЙ ВІТЕР, ВКЛЮЧАЮЧИ ШКВАЛИ ТА СМЕРЧІ

 

Сильні вітри, шквали та смерчі - стихійне лихо, яке виникає в будь-яку пору року.

Синоптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього вдається оголосити штормове попередження.

Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та у творення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило супроводжуються зливами, що призводять до затоплені, місцевості.

 

Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження:

 

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

Приберіть майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу, машину поставте у гараж.

Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами.

Щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні у дитячий садок та школу.

Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

Худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.

Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега.

 

Дії під час стихійного лиха:

 

Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.

Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газо- постачання.

Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.

Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або та підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.

Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.

Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.

Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.

Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев.

Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.

 

Дії після стихійного лиха:

 

Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов'язково кип'ятіть питну воду.

Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістіть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути.

Не виходьте відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.

Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.

Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

 

 

 

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ПО ЗАПОБІГАННЮ

ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ

 

*    Будьте наглядові! Тільки ви здатні своєчасно знайти предмети і людей, сторонніх у вашому під'їзді, дворі, вулиці.

*    Будьте пильні! Звертайте увагу на поведінку оточуючих, наявність безхозних і не відповідних обстановці предметів.

*    Наведіть лад у власному будинку: встановіть залізні двері з домофоном в під'їзді, щодня перевіряйте закриття підвалів, горищ і технічних будівель.                                                                                                       

*    Організовуйте сусідів на чергування поблизу будинку і надання допомоги правоохоронним органам в охороні л громадського порядку.

*    Не вдавайте, що нічого не помічаєте при небезпечній поведінці попутників в транспорті! Ви маєте повне право захищати свій тимчасовий будинок.

*    Ніколи не приймайте на зберігання або для передачі іншій особі предмети, навіть найбезпечніші.

*    Виявлення підозрілого предмету в невідповідному (безлюдному) місці не повинне ослабити вашу обережність. Зловмисник міг просто кинути його, злякавшись чого-небудь.

*    Навіть якщо у вас є особистий досвід спілкування з вибуховими речовинами, не намагайтеся маніпулювати ними. Саморобні підривники бувають надчутливими і витончено хитромудрі.                         

*    Не наближайтеся, а тим більше — не торкайтеся до підозрілого предмету: це може коштувати вам життя.

*    Розкажіть своїм дітям про вибухові пристрої.

*    Навчіть своїх дітей заходам безпеки: не розмовляти на вулиці і не відкривати двері незнайоміт, не підбирати безхозні іграшки, не торкатися до знахідок і т.п.

 

 

 

ТОНКИЙ ЛІД

 

Запам'ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навесні. Ці заходи дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.

 

Заходи безпеки на льоду

 

Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.

Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

*    лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);

*    тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;

*    обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;

*    тонкий лід і гам, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;

*    особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

 

Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.

Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.

Пошукай те, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуй те менше, ніж на 5 метрів.

Пробийте лунки тю різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'яті, метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.

Безпечним вважається лід: для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.

Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.

Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:

*    не пробивайте поруч багато лунок;

*    не збирайтеся великими групами на одному місці;

*    не пробивайте лунки на переправах;

*    не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання гам не було;

*    завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;

*    тримай те поруч з лункою дошку або велику гілку.

 

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

 

Широко розкипіле руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.

Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся па лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в гой бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи па те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а гам не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете па допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, сапки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.

Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

 

Пам'ятайте: відправлятися на водойми поодинці небезпечно!

 

 

 

 

ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА

 

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і па прилеглу територію сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид га інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

 

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

 

*    Сирени і переривчасті гудки підприємств - це сигнал "Увага всім". Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.

*    При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.

*    Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

*    Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

*    Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

*    Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.

*    Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

*    Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

*    Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншім засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу СДОР та про небезпеку хімічного зараження виконайте передбачені заходи.

*    Надягніть засоби індивідуальної!) захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.

*    По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення.

*    Якщо засобів індивідуального захисту не їм аг і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшить можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах, чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв'язку.

*    Знайте, що уражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому якщо нема можливості покинути небезпечну зону не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.

*    Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.

*    Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

*    Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

 

*    Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру га обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація СДОР.

*    При підозрі на ураження СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.

*    Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

*    З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Надання першої допомоги при ураженні СДОР:

 

*    В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії СДОР.

*    Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5% розчином лимонної кислоти. Випести потерпілого із зони зараження та забезпечити йому спокій і тепло.

*    Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких СДОР па шкірі, слизових оболонках очей, па одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

*    При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження При зупиненні дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

*    При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-гри краплі 30% альбуциду, в ніс - оливкове масло.

*    При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

 

 

ЯКЩО ВИ ЗАБЛУКАЛИ У ЛІСІ

 

Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - думати логічно неможливо.

Негайно зупиніться і присядьте. І не робіть більше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тільки про одне, як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях.

Пригадайте останню прикмету па знайомій частині шляху і постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну ріку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

 

Існує багато способів визначення сторін горизонту:

 

*    за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ; за положенням Сонця: в основі приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно знаходиться: о 7 годині - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині - на південь, тіні від предметів найкоротші і їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині - на заході.

*    за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положенні, поверніть його гак, щоб годинна стрілка була направлена на сонце. Пряма, що діли м, кут навпіл між годинною (малою) стрілкою та напрямом від цеп гра годинника на цифру " 1" циферблата, покаже напрямок на південь

*    за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку па північ. Знайді ть сузір'я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки "ковша" і відкладіть на ній приблизно п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками. Наприкінці лінії і буде зірка, що майже нерухомо "висить" цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ.

*    за Місяцем. Опівночі у своїй першій чверті ")" Місяць знаходиться на заході, у повний Місяць - на півдні, в останній чверті "(" - на сході;

*    існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати вірний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, ненька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони звичайно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ - південь або схід - захід.

 

Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, суши ти одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті.

Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги па холод та не має відповідного одягу і захисту.

Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет і інші.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло.

Бережіть та економно використовуйте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа.

Запам'ятайте! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.

Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якимсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричачи на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати.

Пам’ятайте! Куди б ви не пішли і де 6 не перебували, ви можете опинитись у екстремальних умовах.

 

Тому:

*    знайте приблизно свій шлях мандрівки;

*    майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту;

*    майте одяг придатний для будь-яких погодних умов;

*    майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.